Механічні властивості визначаються шляхом проведення випробувань на зразках, а не на самому об’єкті. Якщо фізичний об’єкт великий і цінний, його не можна пошкодити для тестування. Не-руйнівний контроль — це такий метод, який не пошкоджує об’єкт.
Не-неруйнівний контроль (NDT) – це набір технічних засобів, які використовують характеристики звуку, світла, магнетизму та електрики, не пошкоджуючи та не впливаючи на роботу об’єкта, що перевіряється, для виявлення наявності дефектів або неоднорідностей в об’єкті, що перевіряється, надання інформації, такої як розмір, розташування, природа та кількість дефектів, і таким чином визначення технічного стану об’єкта, що перевіряється (наприклад, чи він відповідає вимогам або має ресурс, що залишився, тощо).
Зазвичай використовувані методи неруйнівного контролю включають радіографічне, ультразвукове, магнітно-порошкове та рідинне проникнення. Інші-методи неруйнівного контролю також включають вихрові випробування, випробування на акустичну емісію, тепловізійні/інфрачервоні випробування, випробування на витік, технологію вимірювання змінного поля, випробування на витік магнітного потоку, випробування в дальньому-польі тощо.
Персонал, який займається не-руйнівним контролем, повинен пройти професійну підготовку та отримати кваліфікацію, перш ніж мати сертифікати для роботи. Різні країни, регіони та установи мають різні вимоги до сертифікації кваліфікації спеціалістів з не-руйнівного контролю. Перед навчанням слухачі повинні чітко знати вимоги та вибрати відповідні стандарти та установи для відповідного навчання та оцінювання.
